ТАРНОРУДА

Тарноруда в 1917 –1920 роки

Під час Першої Світової Війни жителі Тарноруди, яка опинилася в зоні воєнних дій, зазнала всіх занепадів прифронтового життя. У 1917 році в селі дислокувався 1-й гвардійський корпус 11-ї армії Південно-Західного фронту, що мало великий революційний вплив на селянські маси. Чимало солдатів корпусу перебувало під впливом більшовиків, підтримувало курс партії на збройне повстання. Вони створили бригадні, полкові, дивізіонні та корпусний комітет, в яких більшість належала більшовикам. 9 жовтня  1917 р. в Тарноруді відбулося об'єднане засідання комітетів, у роботі якого брало участь 235 чоловік. Від імені 65 тис. солдатів 1-го гвардійського корпусу засідання делегувало на II Всеукраїнському з'їзді Рад відданого більшовика Г.І. Чудковського.

Звістку про перемогу Великої жовтневої соціалістичної революції с. Тарноруді принесли солдати 1-го гвардійського корпусу. У листопаді 1917 року в селі обрано військово-революційний комітет 1-го гвардійського корпусу в складі 16-ти чоловік, який проголосив Радянську владу і паралізував діяльність органів Тимчасового уряду і контрреволюційної буржуазно-націоналістичної центральної Ради.

Наприкінці лютого 1918 року в Тарноруді вступили австро-німецькі війська. Окупанти відновили буржуазно-поміщицькі порядки, встановили жорстокий режим терору і насильства, грабували населення. На початку квітня 1919 р. частини Червоної Армії відновили містечко від петлюрівських банд.                                                         

Вкінці травня на початку червня в районі Волочиська Ожиговець-Тарноруди червоно –армійські частини вели вперті бої з петлюрівцями.

Село Тарноруда стало містечком та торговим центром. Сюди привозили товари з навколишніх міст та сіл та торгували різними речами. Багато в селі було єврейського населення, яке теж займалося торгівлею. У селі був свій содовий завод, та пив. Завод (Тарнорудський бровар). Село мало свій млин, була пошта, яка діє і до сьогоднішнього дня, мало свою печать.

Колгоспні ферми, майстерні та інші будівлі були в руїнах і згарищах. З загальні збитки, що їх зазнали громадяни Тарнорудської сільради внаслідок фашистської окупації становили 1,9 млн. крб. Не перелічити труднощів відбудови 1944 року в артілі налічувалось всього великої рогатої худоби 34 гол., овець – 40, коней – 126, птиці – 260. Не вистачало насіння, машин та інвентаря. В колгоспі було 36 кінних плугів, 2 лущильника, 6 борін. Із 650 працездатних колгоспників лишилось всього 76 чоловік – підлітків та стариків. Доводилось працювати і вдень і вночі, але посівну завершали успішно.

Розгортаючи боротьбу за хліб, колгоспники невпинно підвищували врожайність зернових і технічних культур. Так, з 1946 р. по 1950 рік пшениці одержали по 11,5 ц з га, жита – по 13,9 ц, цукрових буряків по 230-300 ц . Збирали передові ланки К.К. Доли, О. Кушнірчук, М.О. Камінської, М.С. Гаріяна. Збільшилося поголів’я худоби – 317, овець – 259, птиці – 1270шт.

З 1 квітня 1944 р. в с. Тарноруда знову почала працювати семирічна школа. В 1949 році в колишньому палаці поміщика відкрився дитячий будинок, де було створено дітям-сиротам всі умови для навчання і розвитку їх здібностей та талантів.

Налагоджувалася робота будинку культури та бібліотеки. На сцені будинку культури виступали колективи співаків та танцюристів школи та дитячого будинку художньої самодіяльності.

У 192о р. в Тарноруді відбулися запеклі бої проти польських інтервентів.

Після закінчення громадянської війни почалося будівництво нового життя. У 1921 р. було засновано радгосп. Почала працювати восьмирічна школа. В сільбуді у хаті читальні відбувалися голосні читання газет, влаштовувалися вистави, вечори українських пісень.

 Значну допомогу партійній організації і активу села в налагодженні господарського і культурного життя подала прикордонна застава.

Восени 1928 р. в Тарноруді виникло перше колгоспне товариство "Нове життя”. Селяни подавали заяви до вступу до сільськогосподарської артілі. Протягом 1929 року в селі було організовано чотири сільськогосподарські артілі, а потім об'єдналися в одну.

Нове життя тарнорудців народжувалося з великими труднощами. Панська Польща посипала свої диверсійні банди, тому прикордонні застави  були приведені у бойові дії.

В цих умовах Волочиський райком вжив термінових заходів щоб ліквідувати контрреволюційні дії куркулів у Тарноруді.

13 липня 1932 р. загальні збори колгоспників намітили заходів щоб виправлення допущених помилок і припинення ворожих дій куркульства.

В авангарді боротьби за розгортання соціального змагання йшли комуністи. Їх наслідувала молодь. Комсомолець Гуляс А. Я., колгоспний коваль, став ініціатором змагання у кузні і столярні.

Вільна праця на колективних ланах принесла чудові плоди. Поліпшилось медичне обслуговування. В селі діяли пологовий будинок, медична амбулаторія, дитячі ясла на 40 чол., клуб, який було збудовано у 1937 р., кімнати для бібліотеки , школа, де працювавало8 вчителів,

Кращі трактористи В.А. Яловий і В.Д. Дак, брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці, а також учасником виставки був ветфельдшер ветеринарної дільниці Л. В. Черняк