Головна » Статті » Історія |
У категорії матеріалів: 10 Показано матеріалів: 1-10 |
Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
Післявоєнний період В 1967 році на полях артілі працювало 29 тракторів, 5 комбайнів, 11 вантажних автомобілів. Трактористи Ф.С.Стимковський, І. Вальков, Ф.Магдюк, О.Кушнірчук на двох тракторах "Бєларусь” за сезон в 1968 році вивезли 122,8 тис. ц буряків. |
Тарноруда у роки Великої Вітчизняної війни. 8 липня 1941 року фашистські війська захопили Тарноруду. Період окупації 1941 – березень 1944 р. – характеризується розвитком партизанського руху на всій території Кам'янець-Подільської області та Волочиського району зокрема. |
Tарноруда
в 1917 –1920 роки
Під час Першої Світової Війни жителі Тарноруди, яка опинилася в зоні воєнних дій, зазнала всіх занепадів прифронтового життя. У 1917 році в селі дислокувався 1-й гвардійський корпус 11-ї армії Південно-Західного фронту, що мало великий революційний вплив на селянські маси. |
Реабілітовані
історією с. Постолівка
|
Реабілітовані
Історією ТАРНОРУДА
|
1870.Тарноруда м.- расположено при впадении речки Тарнорудки в р.Збруч, на границе Галиции, в довольно топком, низменном месте и окружено небольшими горами; отстоит от ж.-д. ст. «Волочиск»в 15 вер. В местечке есть мельница, 10 еврейских лавок, почтовое отделение. Почва чернозёмная, по местам глинистая; по берегу реки Збруча встречается известковый камень. В состав Тарнорудского прихода входят дер. Каневка в 5 верст. от Тарноруды, с. Постоловка в 9 верст. и д.Зайончики в 5 верст. До первого раздела Польши в 1772 г. м.Тарноруда представляло из себя громадное село, а когда после раздела Польши лежащая на правой стороне Збруча часть отошла к Австрии, то Тарноруда значительно уменьшилась по своему пространству. |
Особливий розголос і занепокоєння влади викликали впроваджені Мархоцьким у своїх володіннях щорічні релігійні церемонії: свято оголошення міського права (1 січня), гайове свято (травень), свято жнив, або обжинків, (15 серпня) і т.п. Свято обжинків, початково релігійне, узгоджене з канонами католицької віри, поступово перетворилося на т. зв. свято богині Церери. Мархоцький відзначав їх щораз пишніше, з елементами народної, старохристиянської, орієнтальної та класичної обрядовості, запрошуючи всіх сусідів-поміщиків. Опрацював також і впровадив поховальну церемонію (у зв´язку з чим створив цвинтарне братство) і шлюбний ритуал. У притулійських і отроківських парках створював що раз нові різноманітні культові споруди, зокрема «Храм Миру», святилища на честь Вільгельма Телля й Ж. Ж. Руссо. |
Сцибор-Мархоцький Ігнатий Частина друга продовження. |
Ігнатий Сцибор Мархоцький (Мархоцький Єжі Ігнацій, Редукс-Мархоцький, пол. Ignacy Ścibor Marchocki; 1755 - 1827) - поміщик, ініціатор господарських, суспільних і релігійних реформ у своїх володіннях відомих під назвою «Миньковецька держава», видавець. |
Ігнатий Сцибор Мархоцький |