ТАРНОРУДА

В старій легенді яка стала історією розповідається, що століттями гора поросла густим тереном, біля якої розкинулась величезна долина посеред якої протікав неспішно Збруч, і там сталась дивовижна подія. Якось випало тут полювати якомусь Андрію з Ріпни, і коли він вибрався крізь терен на вершину пагорба, раптом побачив образ Ісуса Сумного. До того в нього боліло довгий час серце після того як узяв він образ у свої руки раптом пройшла біль і серце більше не боліло. Схвильований знахідкою, мисливець відніс ікону до себе додому - але образ в дивним чином  повернувся в гори над Збручем. Історія повторюється кілька разів. Опісля того розказавши весь інцидент  місцевому парафіяльному священику. Священик попросив показати те місце де він знайшов Образ, показавши таємниче місце Священик і порадив йому побудувати тут каплицю.

Два безіменні брати в 1355-1365 рр. зводять тут перший костел ( ще дерев'яний).В 1754 р. костел було перебудовано в пізно бароковому стилі коштом Чарторийських. Храм оточували старі дерева. Хоч яким велетенським був костельний двір, та й він не вміщав всіх коней та возів під час прощ до чудотворного образу (3 травня та на успіння). Стіни храму були до 1,5 м завтовшки, склепіння були вкриті рослинними орнаментами. Сім вівтарів храму були багато оздоблені. Чудотворний образ (69,5 на 54 см, олійна фарба на полотні) знаходився за трьома заслонами в головному вівтарі. В 1773 року образ "вдягнули" в срібні шати з золоченою короною. З досліджень польських реставраторів відомо, що на початку XVIII століття ікона пережила пожежу, перемальовувалася, а потім зберігалася в занадто вологому приміщенні. Скоріше за все, всі ці негаразди з образом відбувалися під час гонінь на католиків і Барської конфедерації. В 1802 р.

Пастор Роговський в 1920 р. вивіз чудотворний образ з Тарноруди до Тернополя. Відвозив його своїми гарними кіньми селянин Кушнірчук. Як тільки виїхали за Тарноруду, слухняні коні начебто раптом зупинилися і не рушали, хоч як їх не заставляли бігти далі. Священик тоді розгорнув ікону і "благословив" нею село за спиною - і коні відразу побігли далі.

Так розпочалась довга дорога образу за весь цей період вона побувала у різних містах таких як Тернопіль, Луцьк, Рожище, Краків у храмі Св. Казимира, потім образ знаходився у Монастирі Тережанек в сестри Остероде. Ще через сім років, завдяки зусиллям пастора Чеслава Дрежка і громади містечка Зельонка Паслецька Образ і прибув у це містечко що знаходиться на півночі Польщі. Образ де й перебуває і до сьогодні.

Є старовині книги які розповідають про чудеса творені Тарнорудський Ієсусом Милосердним, в цих книгах є описи чудес які творив Чудотворний образ:

1.      [Лівський Ю.Б.] Bolesław z Ukrainy Tarnoruda, z kościołem cudami słynącym. – Tygodnik ilustrowany, 1862, № 137, s. 187 – 188, il. "Тарноруда з костелом, який уславився чудесами".

2.      [Новак В.] Nowak W. Tarnorudski Jezus miłosierdny w Zielonce Pasłęckiej. – "Posłaniec warmiński czyli kalendarz matyjny", 1988, s. 59 – 62. "Тарнорудський Ієсус Милосердний у Зеленці Пасленцькій".

3.      [Окенцька-Бромкова М.] Okęcka-Bromkowa M. Sanctuarium tarnorudzkiego Jezusa miłosierdnego w Zielonce Pasłęckiej. – Olsztyn : 1989. "Святилище тарнорудського Ієсуса Милосердного у Зеленці Пасленцькій".

Про чудеса  книжки  пишуть: коли в часи ксьондза Броніслава Роговького (1910-ті) дах костелу замість Гонту вкривали бляхою, майстру Хіполкові допомагав юнак на прізвище Волинський. За його свідченнями, на піддашшю над вівтарем була величезна кількість милиць, паличок, інвалідських протезів. Причому приходили з надією не лише католики, а й православні. То жінка три години молилася Тарнорудському Ісусу над тілом свого сина потопельника  і той ожив. Ще якась жінка з Зайчиків мала паралізовану руку, а після прощі все пройшло. Багато чудес сталось в нашому краю нажаль в даний час коли загрози вірі в наші країні немає образ не повертається на те місце де вперше він явився для спасіння людей.

І так повернемось до долі Образ Ієсуса Тарнорудського Милосердного місто Зельонка Паслецька у 1987 році єпископом Вармії Едмунд Пісзеч в церкві де знаходиться Образ Ієсуса Тарнорудського Милосердного надано статус Єпархіального Храму під назвою Храм Божого Милосердя.

Зростання числа паломників призводить до побудови голгофи і як бути точним з перекладом з Польської то побудували її з каменів що були навколо містечка на полях у 1986-87 роках. Поруч з храмом є і грот Божої Матері, останні роки був побудований в Зеленці Паслецькій чудовий хресний шлях, який простягається на 2,5 км серед будинків і господарств жителів.

Більшість паломників приходять до Зеленки Паслецької на третю неділю вересня, коли в  рамках церемонії подяки за врожай - урожай єпархії. Також багато прочан збираються для паломництва на Божественне Милосердя неділю і свято дня народження  Іоанна Хрестителя.

А тим часом в Україні занепадає село Тарноруда котре в свій час за культовістю рівнялось з такими культовими місцями як Зарваниця та Почаїів, і було унікальне тим що тут образ не Марії а саме Ісуса чоловічого начала не жіночого.

 Р.S. Хотілося б щоб ми знали свою історію та не забували свої скарби подаровані  Богом саме для нас, а не інших країн. Як на мне потрібно бути вдячним за збереження але було б добре повернути Чудотворний Образ  назад для наших людей і на те місце де він явився.

Краєзнавець Історик  Майхер Андрій